8 - 9 травня Львів відвідала група туристів швейцарців – членів спілки народознавства. Якщо в перший день екскурсії туристи ознайомлювались з історією та легендами древнього міста та чарівної архітектурою, то на другий день, організатори звернулись до представників Вірного Козацтва з проханням надати допомогу при проведенні 3-х годинної тематичної екскурсії, присвяченої Дню Перемоги. Головною темою розповіді була обрана тема протиріч в історії України та причини сучасних конфліктів, що ділять Україну по осі Захід-Схід. Основними пунктами екскурсії стали: пам’ятник С. Бандері – Львівська Цитадель – Пагорб Слави.
  Біля пам’ятника С.Бандері, швейцарські туристи дізнались в чому суть внутрішнього конфлікту в Україні. Вони здивувались тому факту, що силами міліції доводиться організовувати цілодобову охорону цього монументу від власного народу…
Протягом століть наша країна була поділена кордоном та люди по різні боки ріки Збруч жили у різних імперіях з різною ідеологією. Ми спробували пояснити історичне підґрунтя специфіки світосприйняття українців по різні боки Збруча. В довоєнний час Польща для галичан асоціювалася з панами та окатоличенням, а СРСР через репресії НКВС  лише за два роки зумів змінити відношення до себе в Галичині з любові до крайнього неприйняття.
Австрія ж, в свою чергу, пов’язувалася у свідомості галичан з «весною народів» 1848 року. А русофіли, які переслідувались австрійською владою, на роки другої світової війни вже становили абсолютну меншість.
 Тому галичани активно шукали підтримки у  нацистської Німеччині, вступаючи до рядів німецьких батальйонів  «Нахтігаль» та «Роланд» у 1941 році та до рядів 14-ої гренадерської дивізії Ваффен СС «Галичина» у 1943 році, а також до чисельних батальйонів охоронної поліції та СД. У часи гітлерівської окупації Україна черговий раз була поділена по річці Збруч. Нами було підкреслено, що у «дистрикті Галичина» окупаційна влада ставилась до населення досить м’яко та лояльно, в той час як до жителів «Райхскомісаріату Україна» нацистами впроваджувалась політика тотального геноциду.
  Туристи дізнались, що на сьогодні С. Бандера є символом боротьби за незалежність України для значної частини населення Галичини та націоналістично налаштованої молоді. Жителі ж Східної України категорично не сприймають цю постать та вважають його нацистом. Задля об’єктивності  були подані особливості біографії Бандери та ідеології очолюваної ним організації ОУН(б), які націоналісти намагаються не афішувати. Зокрема, особливу увагу звернули на такі факти:
По-перше, батальйон гітлерівської армії – «Нахтігаль», який в авангарді німецьких військ вступив до Львова, складався переважно з бандерівців.
По-друге, Бандера під час ув’язнення у концтаборі Заксенхаузен (чим націоналісти намагаються довести факт «боротьби» ОУН проти Німеччини), перебував у спецбараці Целенбау, у якому утримувались найбільш цінні бранці Рейху, такі як екс-прем'єр Франції Леон Блюм, колишній канцлер Австрії Курт Шушніг та інші. І що самі німці через м'які умови такого «ув’язнення» називали це «почесною ізоляцією».
Третім фактом, що викликав подив було те,  що у 1944 році, Бандера був випущений з концтабору на свободу (!). Проте у всьому світі відомо, що в’язні гітлерівських концтаборів мали можливість «звільнитись» лише на цвинтар або через трубу крематорію.
Далі туристам був наведений факт, що у Акті Незалежності, проголошеному націоналістами у Львові 30 червня 1941 року, серед інших, був пункт, який утверджував, що «Відновлена Українська Держава буде тісно співдіяти з Націонал-Соціалістичною Велико-Німеччиною, що під проводом Адольфа Гітлера творить новий лад в Європі й світі…». Були наведені цитати Д.Донцова, якими ідеолог українського інтегрального націоналізму, стверджував, що політичний і морально-психологічний дух, яким дихають українські націоналісти, безперечно є фашизмом.
 А ще туристи дізнались, про спроби надати лідеру ОУН(б) звання «Герой України» . Парадокс полягає в тому, що прихильники Бандери вимагають надання йому статусу, походження якого сходить до вищого ступеня відзнаки в СРСР - звання Героя Радянського Союзу, заснованого 16 квітня 1934 року, а одним з орденів цього звання є «Золота Зірка».  Почувши це туристи від душі посміялись, оскільки Бандера був запеклим борцем проти СРСР.
  І судячи з питань, які задавали швейцарці, вони зрозуміли козаків правильно! Серед інших було питання, цілком характерне для демократичного європейського суспільства: «Хіба не правильніше визначити необхідність спорудження пам’ятників таким людям шляхом всенародного референдуму?»
  На Львівській Цитаделі, туристи дізнались, що на цьому місці, у роки нацистської окупації був концтабір «Шталаг 328». У цьому концтаборі було знищено людей більше, ніж навіть і широковідомій «фабриці смерті» - Бухенвальді. І тут вони здивувались тому факту, що у колишній «башті смерті» в наші дні знаходиться готельно-розважальний комплекс. А про гірку пам’ять цього місця нагадує лише недавно встановлений Хрест.
  Останнім пунктом у цей день мав стати Пагорб Слави, де туристи мали б дізнатись історію цього місця. Проте через заворушення організаторами екскурсії було прийнято рішення не ризикувати здоров’ям  літніх людей – більшість туристів пенсійного віку. Проте ці люди мали змогу переконатись, що проблема різних поглядів на історію не є надуманою та дійсно має місце. Ми їм пояснили, що причиною сутичок є бажання деяких організацій розгорнути червоний прапор СРСР, який у галичан викликає гіркі спогади про сталінський терор, а львівські націоналісти, в свою чергу, виявили неспроможність адекватно відповісти на цю акцію та пішли на поводу у провокаторів.
 Також в ході екскурсії туристи дізнались про втрати українського народу під час цієї жахливої війни та який величезний внесок зробили солдати-українці у перемогу над ворогом.
  Крім запланованого, нам довелось відповідати на численні питання туристів, а хто ж такі козаки та звідки вони походять. Їм була коротко подана історія українського козацтва, як захисників народу та Віри, а також продемонстровані кубанка (як варіант сучасного головного убору козаків) та козацька нагайка. Також були роз’яснені історія та символізм цих речей.
  Під час прощання швейцарській групі на пам’ять про цей день була вручена «Георгіївська стрічка», яка є символом мужності та героїзму солдат, що захищали нашу землю від німецьких окупантів. Їм було роз’яснено, що означають кольори стрічки та що вона є реплікою нагород «Георгіївського хреста» та «Ордену Слави». Туристи залишились дуже задоволеними нестандартною екскурсією та щиро подякувавши, вирушили у подальшу подорож містами України.